Будова слова (протягом року)

Зміст навчального матеріалу Державні вимоги до навчальних досягнень учня/учениці

Будова слова
Поняття про закінчення й основу слова. Роль закінчення як частини слова, за допомогою якої змінюється форма слова (без вживання терміну) на прикладах із різних частин мови. Закінчення як засіб зв’язку слів у реченні. Визначення закінчення способом змінювання слів за питаннями.

Учень/учениця:
змінює слова за питаннями під керівництвом учителя;
виділяє змінну частину, визначає основу;
знаходить, визначає закінчення у слові, поданому в кількох формах; пояснює роль закінчення у зв’язках слів у реченні;
Частини основи: корінь, префікс, суфікс. знаходить, визначає корінь у ряді спільнокореневих слів;
визначає префікс, суфікс у ряді слів з тим самим префіксом, суфіксом;
Корінь. Спільнокореневі слова. Аналіз будови слова. розрізнює, добирає під керівництвом учителя і самостійно спільнокореневі слова, що належать до різних части мови;
аналізує в навчальній роботі під керівництвом учителя і самостійно слова за будовою;
Чергування голосних [о], [е] з [і ] та приголосних [г], [к], [х] → [ж], [ч], [ш] → [з´], [ц´], [с´] у коренях слів.
Вимова і правопис слів з ненаголошеними [е], [и] в корені слова, які перевіряються наголосом.
Поняття «орфограма».
правильно вимовляє слова з ненаголошеними голосними звуками [е], [и];
знає, що таке «орфограма»; знаходить слова з орфограмами, перевіряє їх;
Вимова і правопис слів з ненаголошеними [е], [и] в корені слова, що не перевіряються наголосом. Робота з орфографічним словником. користується орфографічним словником для перевірки написання слів з ненаголошеними [е], [и], що не перевіряються наголосом;
Поглиблення знань про дзвінкі та глухі приголосні (парні й непарні). Вимова і правопис слів із дзвінкими приголосними в кінці та середині слів перед глухими. Правило перевірки правопису слів типу просьба, боротьба, кігті, нігті. знає правило вимовляння дзвінких приголосних звуків у кінці слова і складу перед глухим і дотримується його в мовленні;
користується правилом перевірки написання слів із сумнівними приголосними, що піддаються асиміляції (про[зь]ба, моло[дь]ба, кі[х]ті, ні[х]ті).
Префікс. Словотворча роль префіксів. Творення слів з найуживанішими префіксами, складання з ними словосполучень і речень. утворює нові слова від заданої основи за допомогою префіксів;
З’ясування значення слів з різними префіксами. пояснює значення префіксів у словах з опорою на введення їх у словосполучення, речення;
Префікси, співзвучні з прийменниками (спостереження за звучанням і написанням). розрізнює в процесі навчальної роботи співзвучні префікси і прийменники (типу без сорому – безсоромний, на письмі – написаний) на слух і на письмі.
Правопис префіксів роз-, без-. Спостереження за збігом однакових приголосних звуків на межі префікса і кореня (беззубий, беззвучний, беззмістовний, роззолочений, роззуватись, роззиратись). Практичне ознайомлення з написанням префіксів з- (с-).
Спостереження за значенням слів з різними префіксами (у словосполученнях, реченнях, тексті).
Апостроф після префіксів перед я, ю, є, ї.
Перенос слів із префіксами.
знає і дотримується в навчальній роботі правила вимовляння і правопису префіксів роз-, без- , з-, с-;
дотримується правил правопису слів з апострофом після префіксів, переносу слів із префіксами у процесі виконання навчальних вправ;
Суфікс. Спостереження за роллю суфіксів на прикладі спільнокореневих слів, які належать до тієї самої частини мови. Творення слів з найуживанішими суфіксами, введення їх у речення, текст. Спостереження за збігом однакових приголосних на межі кореня і суфікса (сонний, денний, осінній). Поділ таких слів для переносу. утворює нові слова, що належать до тієї самої частини мови за допомогою поданих суфіксів (ручка, рученька, ручище; чорний, чорнявий, чорненький, чорнющий);
Спостереження за значенням слів із суфіксами (у реченнях, тексті). пояснює в навчальній роботі значення, якого надають словам найуживаніші суфікси, зокрема суфікси зменшення, здрібнілості, пестливості.